принадонька
ПРИНА́ДОНЬКА, и, ж.
Пестл. до прина́да.
– Голуб, мати, коло хати кругом облітає. – Давай, дочко, принадоньку, нехай привикає (П. Чубинський);
Свахи, ставши біля входу, співали: “Відчиняй, мати, ліску, Веде син невістку, .. Для сина принадоньку, Для тебе розрадоньку” (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)