принаймні
ПРИНА́ЙМНІ, рідко ПРИНА́ЙМІ, присл.
У всякому разі.
З радісним напруженням ловив [Іван] дивну мелодію пісні. Так люди не грали, він принаймні ніколи не чув (М. Коцюбинський);
Дров у баби в дворі багацько. Видно, що тут у Карпатах є й свої вигоди: люди принаймі не мерзнуть зимою в хатах і не трусяться од холоду (І. Нечуй-Левицький);
// У крайньому разі.
[Ірина:] Я думала, я мріяла про той день, коли ви прийдете до мене або принаймні мені прочитають ваш лист (І. Кочерга);
// Хоч би.
“Хлопче упертий, послухайся ради принаймні в одному: Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки ..” (М. Зеров);
Так, Рєпніна була надійним другом. Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому [Т. Шевченку] малювати (З. Тулуб);
// Щонайменше.
Я воліла б собі збудувати принаймні три великі зали, – довгу, квадратову й круглу (І. Нечуй-Левицький);
Вона йшла сама, і так жваво про щось говорила, наче круг неї було, принаймні, з десяток слухачів (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)