принцеса

ПРИНЦЕ́СА, и, ж. Титул дружини або дочки принца.

Головну роль у цьому класичному танці виконувала її високість принцеса (Мист., 5, 1964, 40);

Колишній югославський король Петро прибув на постійне прожиття до Бразілії. Прибув не сам, а разом з своєю дружиною, колишньою грецькою принцесою Олександрою (Вишня, І, 1956, 448);

На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси (Довж., І, 1958, 79).

Значення в інших словниках

1. принцеса — принце́са іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. принцеса — -и, ж. Титул дружини або дочки принца.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. принцеса — ПРИНЦЕ́СА, и, ж. Титул дочки короля або дружини принца, а також особа, що має цей титул. На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси (О.  Словник української мови у 20 томах
4. принцеса — принце́са (нім. Prinzessin, франц. princesse) титул дочки короля або дружини принца.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. принцеса — Принце́са, -си; -це́си, -це́с  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)