1. Словник української мови в 11 томах

принцеса

ПРИНЦЕ́СА, и, ж. Титул дружини або дочки принца.

Головну роль у цьому класичному танці виконувала її високість принцеса (Мист., 5, 1964, 40);

Колишній югославський король Петро прибув на постійне прожиття до Бразілії. Прибув не сам, а разом з своєю дружиною, колишньою грецькою принцесою Олександрою (Вишня, І, 1956, 448);

На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси (Довж., І, 1958, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принцеса — принце́са іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. принцеса — -и, ж. Титул дружини або дочки принца. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принцеса — ПРИНЦЕ́СА, и, ж. Титул дочки короля або дружини принца, а також особа, що має цей титул. На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси (О. Словник української мови у 20 томах
  4. принцеса — принце́са (нім. Prinzessin, франц. princesse) титул дочки короля або дружини принца. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. принцеса — Принце́са, -си; -це́си, -це́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)