принцип

ПРИ́НЦИП, у, ч.

1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін.

Досвід СРСР довів, що вірність принципам марксизму-ленінізму.., тверде й неухильне проведення їх у життя і захист від усіх та всяких ворогів і опортуністів — необхідна умова перемоги соціалізму (Програма КПРС, 1961, 16);

Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо. Дати готові рецепти на всі випадки перекладацької практики — про це й думати годі (Рильський, IX, 1962, 80);

Принцип комуністичної партійності Горький вважав головним ідейно-естетичним принципом соціалістичного реалізму (Ком. Укр., 3, 1968, 84);

Нехай що завгодно базікають запопадливі гнучкодумці, він доведе, що в науці, як і в житті, є принципи, яких не можна то підносити вгору, то шпурляти під ноги (Жур., Звич. турботи, 1960, 13);

// Основний закон якої-небудь точної науки.

Понад триста років людині відомий принцип всесвітнього тяжіння Ньютона (Знання.., 2, 1966, 8).

В при́нципі — в основному, в загальному.

В Києві єсть літературно-артистичне товариство, ..був визначений конкурс літературний і здійнято і рішено в принципі питання про подачу українських творів (Л. Укр., V, 1956, 186).

2. Особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось.

Основного принципу моєї системи господарювання — мого «секрету».. я вам не скажу (Смолич, І, 1958, 74);

Багато ще чого тут нема із звичного комфорту, можем тільки мріяти зараз про душ, споруджений вдома батьком на принципі використання сонячної енергії (Гончар, Тронка, 1963, 259);

Добір головних героїв і принципи їх розкриття в історичному романі багато в чому визначаються естетичною метою, особливостями обраного жанру (Рад. літ-во, 3, 1957, 9);

// Правило, покладене в основу діяльності якої-небудь організації, товариства і т. ін.

Непорушним принципом політики КПРС є єдність слова і діла (Ком. Укр., 10, 1967, 21);

Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (Мик., II, 1957, 501).

3. Переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь у житті, поведінці.

Його брала злість, бо його принцип деспотизму в сім’ї й послухання жінки Марта потоптала ногами (Н.-Лев., І, 1956, 391);

На прощання Галя боязко подала Грицькові руку. Грицько з принципу не давав «бабам» в класі руки, — тепер, немов соромлячись чогось, стиснув помалу холодні Галині пальчики (Вас., І, 1959, 161);

Сумлінність — ось принцип хлібороба, якщо, звичайно, він справжній хлібороб (Хлібороб Укр., 7, 1968, 11);

«Зрадити своїм принципам, піти на службу до тих, хто душить твій народ? — Ні, ні, пане добродію, цього ти не діждеш від народної учительки» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принцип — при́нцип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. принцип — Засада; (науки) закон; (непорушний) правило, канон, норма; мн. ПРИНЦИПИ, положення, ФР. переконання, ц. догми. Словник синонімів Караванського
  3. принцип — [принциеп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  4. принцип — -у, ч. 1》 Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої-небудь точної науки. У принципі — в основному, в загальному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. принцип — Засада Словник чужослів Павло Штепа
  6. принцип — ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, учення, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо. Словник української мови у 20 томах
  7. принцип — (англ. рrinciple) головне, вихідне положення, правило діяльності організації в якій-небудь сфері або правило поведінки особи. Економічний словник
  8. принцип — при́нцип (від лат. principium – начало, основа) 1. Первоначало; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2. Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. принцип — ПРИНЦИП (від лат. principium — начало, основа) — 1) Першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Античні філософи прагнули віднайти П. існування усіх речей і, зазвичай, пов'язували його із субстанцією О. д XVI — XVII ст. Філософський енциклопедичний словник
  10. принцип — ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. Словник синонімів української мови
  11. принцип — При́нцип, -ципу; -ципи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)