принцип

ПРИ́НЦИП, у, ч.

1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, учення, теорії, ідеологічного напряму і т. ін.

Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо. Дати готові рецепти на всі випадки перекладацької практики – про це й думати годі (М. Рильський);

Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (з мови документів);

Нехай що завгодно базікають запопадливі гнучкодумці, він доведе, що в науці, як і в житті, є принципи, яких не можна то підносити вгору, то шпурляти під ноги (С. Журахович);

// Основний закон якої-небудь точної науки.

Понад триста років людині відомий принцип всесвітнього тяжіння Ньютона (з наук.-попул. літ.).

2. Особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось.

Війна має свою філософію, свої принципи і свої власні консеквенції (Б. Лепкий);

Дубові стільці попід стіною здавались темними кам'яними, картини, копії з Айвазовського, ледве ясніли у золочених рамах, повішених за принципом симетрії, а довгий годинник червоного дерева з величезним вагадлом м'яко цокав до пари застиглому світлу над столом (В. Підмогильний);

Добір головних героїв і принципи їх розкриття в історичному романі багато в чому визначаються естетичною метою, особливостями обраного жанру (з наук. літ.);

// Правило, покладене в основу діяльності якої-небудь організації, товариства, конфесії і т. ін.

Речниця Парламентської асамблеї Ради Європи заявила, що закон України про вибори до парламенту цілком відповідає демократичним принципам цієї міжнародної організіції (з газ.);

Край, замість попередньої виборної й виключно з місцевого елементу зложеної адміністрації та суду, дістав бюрократичну управу на німецько-російський зразок; те саме і в церковному житті, де скасовано принцип вибору духовенства (з наук. літ.);

Профоб'єднання відмовилися від принципу партійного керівництва, проголосили нейтралітет до політичних партій і рухів (з публіц. літ.).

3. Переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь у житті, поведінці.

Його брала злість, бо його принцип деспотизму в сім'ї й послухання жінки Марта потоптала ногами (І. Нечуй-Левицький);

На прощання Галя боязко подала Грицькові руку. Грицько з принципу не давав “бабам” в класі руки, – тепер, немов соромлячись чогось, стиснув помалу холодні Галині пальчики (С. Васильченко).

(1) Залишко́вий при́нцип [фінансува́ння] – державне фінансування якої-небудь галузі (яких-небудь галузей) в останню чергу, після залишення на них бюджетних коштів.

Низький технічний рівень був властивий легкій і харчовій промисловості, які фінансувалися за залишковим принципом (з наук. літ.);

Необхідно відмовитися від залишкового принципу фінансування науки, культури, освіти й законодавчо гарантувати достатню частину держбюджету, що спрямовується на їх розвиток (з газ.);

Прово́дити / провести́ в життя́ іде́ю (при́нцип, план і т. ін.) див. прово́дити;

(2) У при́нципі – в основному, у загальному.

Для народу ми вже, по суті, так би мовити, в принципі, розв'язали цю прокляту проблему [статеве питання], і в цьому сенці буржуазна наука мусить капітулювати перед марксизмом (М. Хвильовий);

У принципі я погодився з цим.

△ (3) Антро́пний при́нцип – положення, згідно з яким фундаментальні константи є такими, що.

Онтологічними підвалинами концепції є антропний принип і поняття події як співбуття різновимірних сутностей у моделі світу (з наук. літ.);

(4) При́нцип взає́мності – принцип міжнародного права, згідно з яким держави надають одна одній на своїй території рівні права і несуть аналогічну (паритетну) відповідальність;

(5) При́нцип відно́сності – принцип, згідно з яким будь-яке фізичне явище (механічне, оптичне, теплове та ін.) протікає одаково при тих самих умовах, що і при всіх інерційних системах відліку.