принцип

ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).

ПЕРЕКОНА́ННЯ (усталений погляд на щось), ПРИ́НЦИП, ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ заст.; ІДЕ́Я (основний принцип світогляду). Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба (І. Франко); Сумлінність — ось принцип хлібороба (з журналу); За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (П. Грабовський); На його (І. Франка) творах, в його ідеях виховувалось уже ціле покоління (М. Коцюбинський).

ПОЛО́ЖЕННЯ (твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь), ТЕ́ЗА, ПРИ́НЦИП, ДОМІНА́НТА (основне, вихідне). Всі закони сучасної фізики передбачають як постулат положення про тривимірність реального простору (з журналу); — Зробите доповідь за тезами й матеріалами, які я сам дам вам за день до вашого від'їзду (Ю. Смолич); При найближчому розгляді виявляється, що Просвітництво дало людству принцип для реформи суспільства (з журналу); Він нагадував собою ті натури, що звуться цільними, тобто мають у своєму існуванні домінанту, якій усі інші потреби й пристрасті підпорядковуються або зовсім відкидаються (В. Підмогильний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принцип — при́нцип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. принцип — Засада; (науки) закон; (непорушний) правило, канон, норма; мн. ПРИНЦИПИ, положення, ФР. переконання, ц. догми. Словник синонімів Караванського
  3. принцип — [принциеп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  4. принцип — -у, ч. 1》 Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої-небудь точної науки. У принципі — в основному, в загальному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. принцип — Засада Словник чужослів Павло Штепа
  6. принцип — ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, учення, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо. Словник української мови у 20 томах
  7. принцип — (англ. рrinciple) головне, вихідне положення, правило діяльності організації в якій-небудь сфері або правило поведінки особи. Економічний словник
  8. принцип — при́нцип (від лат. principium – начало, основа) 1. Первоначало; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2. Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. принцип — ПРИНЦИП (від лат. principium — начало, основа) — 1) Першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Античні філософи прагнули віднайти П. існування усіх речей і, зазвичай, пов'язували його із субстанцією О. д XVI — XVII ст. Філософський енциклопедичний словник
  10. принцип — При́нцип, -ципу; -ципи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. принцип — ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Досвід СРСР довів, що вірність принципам марксизму-ленінізму.. Словник української мови в 11 томах