1. Великий тлумачний словник сучасної мови

принцип

при́нцип

-у, ч.

1》 Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін.

|| Основний закон якої-небудь точної науки.

У принципі — в основному, в загальному.

2》 Особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось.

|| Правило, покладене в основу діяльності якої-небудь організації, товариства і т. ін. Принцип гласності.

Принцип замовчування спец. — у системах обробки інформації – принцип, відповідно до якого значення даному повідомленню надається автоматично, коли користувач не назвав одне з припустимих значень.

Принцип узгодженості спец. — у системах обробки інформації – вимога того, щоб в процесі обміну повідомленнями одним і тим же даним надавався один і той самий зміст як джерелом, так і одержувачем.

Принцип найбільшого сприяння — принцип, згідно з яким кожна з держав, що домовляються, зобов'язується надавати іншій такі самі права і пільги в тій або іншій сфері взаємовідносин, які вона вже надала будь-якій третій державі.

3》 Переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь у житті, поведінці.

Піти на принцип розм. — почати діяти, відкинувши компроміс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принцип — при́нцип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. принцип — Засада; (науки) закон; (непорушний) правило, канон, норма; мн. ПРИНЦИПИ, положення, ФР. переконання, ц. догми. Словник синонімів Караванського
  3. принцип — [принциеп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  4. принцип — Засада Словник чужослів Павло Штепа
  5. принцип — ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, учення, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо. Словник української мови у 20 томах
  6. принцип — (англ. рrinciple) головне, вихідне положення, правило діяльності організації в якій-небудь сфері або правило поведінки особи. Економічний словник
  7. принцип — при́нцип (від лат. principium – начало, основа) 1. Первоначало; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2. Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. принцип — ПРИНЦИП (від лат. principium — начало, основа) — 1) Першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Античні філософи прагнули віднайти П. існування усіх речей і, зазвичай, пов'язували його із субстанцією О. д XVI — XVII ст. Філософський енциклопедичний словник
  9. принцип — ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. Словник синонімів української мови
  10. принцип — При́нцип, -ципу; -ципи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. принцип — ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Досвід СРСР довів, що вірність принципам марксизму-ленінізму.. Словник української мови в 11 томах