принципал

ПРИНЦИПА́Л, а, ч.

1. заст. Хазяїн, начальник.

Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (З. Тулуб).

2. Головний регістр в ораѓані.

3. Головний боржник у зобов'язанні; особа від імені якої діє агент.

4. ірон. Про керівника якого-небудь підприємства, установи.

Таня застругала останній олівець і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принципал — Принципа́л: — високопоставлена особа; керівник, власник [52] — керівник, хазяїн [51] — хазяїн, начальник [43] Словник з творів Івана Франка
  2. принципал — принципа́л іменник чоловічого роду, істота хазяїн; начальник рідко Орфографічний словник української мови
  3. принципал — -а, ч. 1》 заст. Хазяїн, начальник. 2》 юр. Основна особа (боржник) у борговому зобов'язанні. || Юридична особа, від імені якої діє посередник. || Особа, що бере участь в угоді за свій рахунок. 3》 Основний, головний боржник у зобов'язанні. 4》 ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принципал — Начальник, голова, див. директор, шеф Словник чужослів Павло Штепа
  5. принципал — (від лат. principalis — найперший, найважливіший) — головний регістр органу; його труби розташовано на лицьовій стороні. Словник-довідник музичних термінів
  6. принципал — (англ. рrincipal) основний боржник у зобов’язанні. Особа, від імені якої діє агент або представник. Економічний словник
  7. принципал — принципа́л (від лат. principalis – перший, головний) 1. заст. Начальник, господар, глава. 2. Головний регістр в органі. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. принципал — НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал. Словник синонімів української мови
  9. принципал — Принципа́л, -ла; -па́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. принципал — ПРИНЦИПА́Л, а, ч. 1. заст. Хазяїн, начальник. Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479). 2. ірон. Про керівника якого-небудь підприємства, установи. Словник української мови в 11 томах
  11. принципал — рос. принципал 1. Голова, господар. 2. Особа, що бере участь у біржових операціях за свій рахунок. 3. Головний боржник у зобов'язаннях. 4. Особа, від імені якої діє агент, представник. Eкономічна енциклопедія