приорання

ПРИОРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приора́ти 1.

Це був лубин [люпин] мішаний, синій і жовтий, під приорання (Март., Тп., 1954, 331).

Значення в інших словниках

1. приорання — приора́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. приорання — -я, с. Дія за знач. приорати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приорання — ПРИОРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приора́ти 1. Це був лубин [люпин] мішаний, синій і жовтий, під приорання (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах