приписний

ПРИПИСНИ́Й, а́, е́. Приписаний, зачислений до чого-небудь.

Полювання в державних, приписних мисливських господарствах і приписних мисливських угіддях проводиться лише по відстрілочних картках з нормою відстрілу не більше двох зайців на одного мисливця за день полювання (Веч. Київ, 30.Х 1967, 4).

Приписні́ селя́ни, іст. — у дореволюційній Росії — державні селяни, що користувалися казенними землями і були приписані цілими селищами до казенних та приватних промислових підприємств для виконання допоміжних робіт.

Іменним указом Павла І від 5 липня 1798 р. Київському магістратові було дозволено заснувати фаянсове виробництво. Як робочу силу використали приписних казенних селян суміжних сіл Нових Петрівців і Валків (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92);

В особливо тяжкому становищі перебували посесійні і приписні селяни на гірничих заводах, їм доводилось працювати на заводах за десятки і навіть сотні верст від їх сіл (Іст. СРСР, II, 1957, 61).

Значення в інших словниках

1. приписний — приписни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. приписний — [приепиесний] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. приписний — -а, -е. 1》 Приписаний, зарахований до чого-небудь. Приписні селяни іст. — у дореволюційній Росії – державні селяни...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приписний — ПРИПИСНИ́Й, а́, е́. Приписаний, зарахований до чого-небудь. Полювання в державних, приписних мисливських господарствах і приписних мисливських угіддях проводиться лише по відстрілочних картках з нормою відстрілу не більше двох зайців на одного мисливця за день полювання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах