припитливий
ПРИПИ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Привітний, ввічливий; товариський.
— Ну, то як він, ваш голова? — знову допитується Зозуля. — Гарно… Такий припитливий… Люди хвалять.. (Кучер, Прощай.., 1957, 448).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИПИ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Привітний, ввічливий; товариський.
— Ну, то як він, ваш голова? — знову допитується Зозуля. — Гарно… Такий припитливий… Люди хвалять.. (Кучер, Прощай.., 1957, 448).
Словник української мови (СУМ-11)