Великий тлумачний словник сучасної мови

припитливий

припи́тливий

-а, -е, розм.

Привітний, ввічливий; товариський.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. припитливий — ПРИПИ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Привітний, ввічливий; товариський. Припитливий хлопець.  Словник української мови у 20 томах
  2. припитливий — ПРИПИ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Привітний, ввічливий; товариський. — Ну, то як він, ваш голова? — знову допитується Зозуля. — Гарно… Такий припитливий… Люди хвалять.. (Кучер, Прощай.., 1957, 448).  Словник української мови в 11 томах