припливти —
припливти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
припливти —
[приеплиеўти] -лиеву, -лиевеш, -лиевеимо, -лиевеите; мин. -лиў, -лиеўла; нак. -лиеви, -лиев'іт'
Орфоепічний словник української мови
припливти —
див. припливати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
припливти —
ПРИПЛИВТИ́ див. приплива́ти.
Словник української мови у 20 томах
припливти —
пливти́ (іти́, текти́ і т. ін.) / припливти́ (прийти́, притекти́ і т. ін.) до рук (у ру́ки), перев. зі сл. сам, сама́, само́. Легко, без труднощів діставатися кому-небудь. Матеріал для стінгазети сам плив до рук (О.
Фразеологічний словник української мови
припливти —
ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
припливти —
Припли́сти́ і припливти́, -пливу́, -пливе́ш; -пли́в, -плила́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
припливти —
Приплива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. припливти и приплисти, -ву, -ве́ш, гл. Приплывать, приплыть. Рудч. Ск. II. 19. Припливла до берега.
Словник української мови Грінченка