приплюснутий

ПРИПЛЮ́СНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́снути.

Улянка встигла розглядіти кострубаті віхті брів, приплюснуті до шибки (Донч., IV, 1957, 45);

— Даниле, це ти? — Я, брате, — чує схвильований шепіт, бачить приплюснуте шибкою обличчя, яке зовсім не нагадує того Данила, яким так гордились вони (Стельмах, II, 1962, 71);

В траві, приплюснутій до землі, лежав знайомий снайперський плащ (Кучер, Чорноморці, 1956, 198).

2. у знач. прикм. Який має форму чогось стиснутого з боків або придавленого зверху.

Його приплюснута поголена голова, присмалена сонцем, витикалася між вантажами, як мідний казанок (Баш, Вибр., 1948, 94);

За приплюснутим гратчастим вікном нашої камери-льоху чути, як іде дощ (Кол., На фронті.., 1959, 110);

— Ну, як він? — з опаскою питається Марійка. — Красень! Батькова дитина! А носик, як точений! — відповідає Мірошниченко, і Марійка полегшено зітхає, бо все їй здавалось, чи не занадто приплюснуті ніздрі в синка (Стельмах, II, 1962, 249);

// Низький, приземкуватий (про будинок);

// Який не здіймається високо над поверхнею, не відзначається високими будівлями (про місто, село і т. ін.).

Внизу, причаївшись над ставком, лежав приплюснутий до землі Шаргород (Панч, II, 1956, 63);

Навколо неясно окреслювались приплюснуті клапті села, обведені сивою імлою дерева (Стельмах, Хліб.., 1959, 7).

Значення в інших словниках

1. приплюснутий — Яка різниця у вживанні слів приплюснутий і приплющений? Вони збігаються у значенні “що має форму чогось стиснутого з боків або здавленого згори”. Приплюснуте (приплющене) до землі село. Тільки приплющений – прикритий повіками. Очі бувають приплющені, а не приплюснуті.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. приплюснутий — приплю́снутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. приплюснутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приплюснути. 2》 у знач. прикм.Який має форму чогось стиснутого з боків або придавленого зверху. || Низький, приземкуватий (про будинок). || Який не здіймається високо над поверхнею, не відзначається високими будівлями (про місто, село і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приплюснутий — ПРИПЛЮ́СНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приплю́снути. Улянка встигла розглядіти кострубаті віхті брів, приплюснуті до шибки (О. Донченко); – Даниле, це ти?...  Словник української мови у 20 томах
5. приплюснутий — СПЛЮ́ЩЕНИЙ (який має форму чогось притиснутого зверху або стиснутого з боків), ПРИПЛЮ́СНУТИЙ, ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ рідше), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ.  Словник синонімів української мови