приплямкувати
ПРИПЛЯ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Плямкати, супроводжуючи яку-небудь дію.
Принюхується Йонька до ключевої дірки, висмоктує з конюшні.. повітря, приплямкує губами: є коники, обзиваються, господаря почули (Тют., Вир, 1964, 431);
— Оце воно, — задоволена приплямкував Онисько Артемович, пробуючи [абрикоси] з другого кулька (Гончар, І, 1954, 481).
Словник української мови (СУМ-11)