приплющувати
ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИПЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., перех.
1. до чого. Щільно прикладати, притискати що-небудь до чогось.
Приплющив до хліба кружальце ковбаси.
2. Стискати з боків або придавлювати зверху що-небудь, надаючи відповідної форми.
Вона не могла зменшити носа або хоч би приплюснути його на самому кінці (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 17);
Він, приплюснувши кепку на круглій голові, почелепав до виходу (Панч, II, 1956, 453).
ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРИПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Прикривати повіками (око, очі).
Одного разу він сидів без жодного діла, склавши руки, очі приплющував, — десь сильно в його голова боліла… (Вовчок, І, 1955, 249);
Василь приплющує на неї одне око, як на малюнок (Вас., II, 1959, 193);
Переброди приплющив очі, наче прицілювався (Гур., Новели, 1951, 30).
Словник української мови (СУМ-11)