приплющувати
ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИПЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., що.
1. Щільно прикладати, притискати що-небудь до чогось.
Приплющив до хліба кружальце ковбаси.
2. Стискати з боків або придушувати зверху що-небудь, надаючи відповідної форми.
Вона не могла зменшити носа або хоч би приплюснути його на самому кінці (М. Ю. Тарновський);
Він, приплюснувши кепку на круглій голові, почелепав до виходу (П. Панч).
ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРИПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що.
Прикривати повіками (око, очі).
Одного разу він сидів без жодного діла, склавши руки, очі приплющував, – десь сильно в його голова боліла... (Марко Вовчок);
Василь приплющує на неї одне око, як на малюнок (С. Васильченко);
Переброда приплющив очі, наче прицілювався (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)