приплющувати

приплю́щувати

I -ую, -уєш, недок., приплющити, -щу, -щиш і приплюснути, -ну, -неш, док., перех.

1》 до чого.Щільно прикладати, притискати що-небудь до чогось.

2》 Стискати з боків або придавлювати зверху що-небудь, надаючи відповідної форми.

II -ую, -уєш, недок., приплющити, -щу, -щиш, док., перех.

Прикривати повіками (око, очі).

Значення в інших словниках

1. приплющувати — приплю́щувати 1 дієслово недоконаного виду деформувати, стискаючи приплю́щувати 2 дієслово недоконаного виду прикривати повіками око, очі  Орфографічний словник української мови
2. приплющувати — ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИПЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., що. 1. Щільно прикладати, притискати що-небудь до чогось. Приплющив до хліба кружальце ковбаси.  Словник української мови у 20 томах
3. приплющувати — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. приплющувати — ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИПЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. до чого. Щільно прикладати, притискати що-небудь до чогось. Приплющив до хліба кружальце ковбаси.  Словник української мови в 11 томах
5. приплющувати — Приплю́щувати, -щую, -єш сов. в. приплю́щити, -щу, -щиш, гл. 1) Сплющивать, сплюснуть, сдавить. 2) Прижмуривать, прижмурить глаза.  Словник української мови Грінченка