приповідатися
ПРИПОВІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПОВІСТИ́СЯ, і́мся, іси́ся, док., діал. Звірятися кому-небудь.
Вона була трохи потайна вже зроду в багатьох справах, що каменем гнітили її серце, не приповідалася ні перед ким (Март., Тв., 1954, 237);
Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)