припона

ПРИПО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що припі́н.

Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони, і з ревом-іржанням гнав стрімголов униз (Гжицький, Опришки, 1962, 83).

Значення в інших словниках

1. припона — -и, ж., рідко. Те саме, що припін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. припона — ПРИПО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що припі́н. Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони, і з ревом-іржанням гнав стрімголов униз (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах