припряжений

ПРИПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припрягти́.

Воли в ярмах припряжені були до корб (Сміл., Сад, 1952, 22).

Значення в інших словниках

1. припряжений — припря́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. припряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припрягти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припряжений — ПРИПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припрягти́. Воли в ярмах припряжені були до корб (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах