припій

ПРИПІ́Й, по́ю, ч. Метал або сплав, що застосовується для з’єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей паянням, для лудіння посуду і т. ін.

Найкращий спосіб з’єднування мідних проводів — припаювання скручених кінців м’яким припоєм (Монтаж і ремонт.., 1956, 28);

Для припаювання мінерало-керамічних пластинок можна використовувати і латунний припій (Різальні інстр.., 1959, 84);

Припій олов’янисто-свинцевий.. застосовується для лудіння посуду і медичної апаратури (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 48).

Значення в інших словниках

1. припій — припі́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. припій — -пою, ч. Метал або сплав, що застосовується для з'єднання металевих, метало-керамічних та інших деталей паянням, для лудіння металевого посуду і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припій — ПРИПІ́Й, по́ю, ч. Метал або сплав, який застосовують для з'єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей за допомогою паяння, для лудіння посуду і т. ін.  Словник української мови у 20 томах