припій

ПРИПІ́Й, по́ю, ч.

Метал або сплав, який застосовують для з'єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей за допомогою паяння, для лудіння посуду і т. ін.

Найкращий спосіб з'єднування мідних проводів – припаювання скручених кінців м'яким припоєм (з навч. літ.);

Для припаювання мінерало-керамічних пластинок можна використовувати і латунний припій (з навч. літ.);

Припій олов'янисто-свинцевий застосовується для лудіння посуду і медичної апаратури (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. припій — припі́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. припій — -пою, ч. Метал або сплав, що застосовується для з'єднання металевих, метало-керамічних та інших деталей паянням, для лудіння металевого посуду і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припій — ПРИПІ́Й, по́ю, ч. Метал або сплав, що застосовується для з’єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей паянням, для лудіння посуду і т. ін.  Словник української мови в 11 томах