приржавілий
ПРИРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приржаві́ти.
Кифір Авдюк подався далі в поля.. турботливо озирати зяблю, не доведені до діла перелоги, брудно-зелену приржавілу озимину (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 291).
Словник української мови (СУМ-11)