природність

ПРИРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. приро́дний 2-4, 6.

В артиста одне лиш призначення — бути щирим, правдивим в природності. Бучми нашого цінність і значення — у народності (Тич., II, 1957, 38);

Пристукнувши, ногою, Гриць козирнув, намагаючись зберегти природність постави (Добр., Ол. солдатики, 1961, 43);

Як і Гоголь, Квітка широко користується всіма багатющими лексичними скарбами народної мови.., оповідними синтаксичними зворотами, чим надає своїй мові невимушеної природності й простоти, соковитого емоційного забарвлення (Рад. літ-во, 2, 1967, 41).

Значення в інших словниках

1. природність — приро́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. природність — [приерод(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. природність — -ності, ж. Властивість за знач. природний 2-4), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. природність — ПРИРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. приро́дний 2–4, 6. – Всі ті, хто розводиться про природність, тямлять у житті, як свиня на помаранчах.  Словник української мови у 20 томах
5. природність — Приро́дність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. природність — Приро́дність, -ности ж. Естественность. Желех.  Словник української мови Грінченка