прирічковий
ПРИРІЧКОВИ́Й, а́, е́. Який міститься біля річки.
А потім якось одразу пригадав [дід:] «А —а, це ж ті люди, що шукають нафту!..» Виникло перед очима, як вони по одному пропадають у прирічковій балці (Гуц., Скупана.., 1965, 18);
На широких степах, на прирічкових угіддях густішали українські міста, хутори та села, — поповнялися втікачами від панів українських (Ле, Наливайко, 1957, 44);
Поряд з посухостійкими знаходять рештки вологолюбних і навіть прісноводних молюсків. Цікаво, що в прирічкових ділянках сучасних пустель теж є вологолюбні форми (Знання.., 9, 1965, 15);
// Який буває біля річки.
Його вибіленим волоссям грався прирічковий вітрець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 541).
Словник української мови (СУМ-11)