присвоєний

ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присво́їти;

// присво́єно, безос. присудк. сл.

Велика подія На шахті новій: Ім’я комсомолу Присвоєно їй! (Мур., Піонерське слово, 1951, 112).

Значення в інших словниках

1. присвоєний — присво́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. присвоєний — [приесвойеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і  Орфоепічний словник української мови
3. присвоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до присвоїти. || присвоєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присвоєний — ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до присво́їти; // присво́єно, безос. пред. 1939 року Київському університетові присвоєно ім'я Т. Шевченка (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах