Великий тлумачний словник сучасної мови

присвоєний

присво́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до присвоїти.

|| присвоєно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. присвоєний — присво́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. присвоєний — [приесвойеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і  Орфоепічний словник української мови
  3. присвоєний — ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до присво́їти; // присво́єно, безос. пред. 1939 року Київському університетові присвоєно ім'я Т. Шевченка (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. присвоєний — ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присво́їти; // присво́єно, безос. присудк. сл. Велика подія На шахті новій: Ім’я комсомолу Присвоєно їй! (Мур., Піонерське слово, 1951, 112).  Словник української мови в 11 томах