присвоєний
присво́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до присвоїти.
|| присвоєно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присвоєний — присво́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- присвоєний — [приесвойеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і Орфоепічний словник української мови
- присвоєний — ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до присво́їти; // присво́єно, безос. пред. 1939 року Київському університетові присвоєно ім'я Т. Шевченка (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- присвоєний — ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присво́їти; // присво́єно, безос. присудк. сл. Велика подія На шахті новій: Ім’я комсомолу Присвоєно їй! (Мур., Піонерське слово, 1951, 112). Словник української мови в 11 томах