1. Словник української мови у 20 томах

присвоєний

ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до присво́їти;

// присво́єно, безос. пред.

1939 року Київському університетові присвоєно ім'я Т. Шевченка (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвоєний — присво́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. присвоєний — [приесвойеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і Орфоепічний словник української мови
  3. присвоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до присвоїти. || присвоєно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присвоєний — ПРИСВО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присво́їти; // присво́єно, безос. присудк. сл. Велика подія На шахті новій: Ім’я комсомолу Присвоєно їй! (Мур., Піонерське слово, 1951, 112). Словник української мови в 11 томах