Значення в інших словниках
-
присвоєння —
присво́єння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
присвоєння —
[приесвойcн':а] -н':а, р. мн. -йеін'
Орфоепічний словник української мови
-
присвоєння —
ПРИСВО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. присво́їти. Передо мною цінна книжка, – перша проба присвоєння нашій мові скарбів сербської поезії народної в цілім її об'ємі (І. Франко); Журналісти привітали Андрія з присвоєнням йому і його сестрі Наталії Медвєдєвій звань заслужених майстрів спорту (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
присвоєння —
ПРИСВОЄННЯ — соціальна форма, яка фіксує стан освоєння людьми реальності та оволодіння нею шляхом перетворення її елементів у предмет належності відповідному суб'єктові життєдіяльності як об'єктові його волі.
Філософський енциклопедичний словник
-
присвоєння —
ПРИСВО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. присво́їти. Передо мною цінна книжка, — перша проба присвоєння нашій мові скарбів сербської поезії народної в цілім її об’ємі (Фр.
Словник української мови в 11 томах