прислужниця

ПРИСЛУ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до прислу́жник 1.

Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., II, 1956, 446);

[Сабіна:] Нехай звелить мій пан мені крутити жорна, кіз доїти, носити воду, — все те буде легше, аніж прислужницею бути в пані (Л. Укр., III, 1952, 168);

Невгамовна Параска спозаранку розсилала всюди слуг та прислужниць — шукати дурноверхого шляхтича (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454).

Значення в інших словниках

1. прислужниця — прислу́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прислужниця — -і. Жін. до прислужник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прислужниця — ПРИСЛУ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до прислу́жник 1. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (І. Нечуй-Левицький); [Сабіна:] Нехай звелить мій пан мені крутити жорна, кіз доїти, носити воду, – все те буде легше, аніж прислужницею бути в пані (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах