прислужництво
ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО, а, с., зневажл. Поведінка людини, яка прислужується, догоджає кому-небудь або виконує ганебні, принизливі обов’язки.
Боячись залишитися на другий рік у третьому класі, нездара і тупиця, він тільки й рятується своїм підлабузництвом та прислужництвом (Добр., Ол. солдатики, 1961, 201);
Ставши на шлях прислужництва фашистам, оунівці всіляко допомагали їм зміцнювати рабсько-кріпацький окупаційний режим (Літ. Укр., 31.III 1960, 2).
Словник української мови (СУМ-11)