прислужник

ПРИСЛУ́ЖНИК, а, ч.

1. Той, хто служить, виконує обов’язки слуги у когось; слуга.

Дім звелено було забити, прислужників розпустити (Мирний, IV, 1955, 236);

Дворецький Жегмонт з своїми прислужниками клопотався над фейерверком (Рибак, Помилка.., 1956, 123).

2. зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник.

— Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників. Погана це порада! (Головко, II, 1957, 310);

Вірних прислужників для здійснення своїх реакційних планів Ватікан знаходив в особі українських буржуазних націоналістів (Іст. укр. літ.. І, 1954, 512).

3. Слуга у монастирі, церкві тощо; служка.

Мцирі, монастирський послушник, тобто монастирський прислужник, що має стати ченцем (Рильський, III, 1956, 197).

Значення в інших словниках

1. прислужник — (той, хто принизливо прислужується комусь) поплічник, попихач, лайл. холоп, холуй, лакуза.  Словник синонімів Полюги
2. прислужник — прислу́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. прислужник — Слуга, льокай, сов. лакей; ЗН. ПОПЛІЧНИК; (у храмі) служка.  Словник синонімів Караванського
4. прислужник — Те саме, що братчик  Словник церковно-обрядової термінології
5. прислужник — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
6. прислужник — -а, ч. 1》 Той, хто служить, виконує обов'язки слуги у когось; слуга. 2》 зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник. 3》 Слуга у монастирі, церкві тощо; служка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. прислужник — ПРИСЛУ́ЖНИК, а, ч. 1. Той, хто служить, виконує обов'язки слуги в когось; слуга. Дворецький Жегмонт з своїми прислужниками клопотався над фейерверком (Н. Рибак). 2. зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник.  Словник української мови у 20 томах
8. прислужник — ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл.  Словник синонімів української мови