прислужник
прислу́жник
-а, ч.
1》 Той, хто служить, виконує обов'язки слуги у когось; слуга.
2》 зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник.
3》 Слуга у монастирі, церкві тощо; служка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови