1. Словник української мови в 11 томах

прислужництво

ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО, а, с., зневажл. Поведінка людини, яка прислужується, догоджає кому-небудь або виконує ганебні, принизливі обов’язки.

Боячись залишитися на другий рік у третьому класі, нездара і тупиця, він тільки й рятується своїм підлабузництвом та прислужництвом (Добр., Ол. солдатики, 1961, 201);

Ставши на шлях прислужництва фашистам, оунівці всіляко допомагали їм зміцнювати рабсько-кріпацький окупаційний режим (Літ. Укр., 31.III 1960, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислужництво — прислу́жництво іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. прислужництво — -а, с., зневажл. Поведінка людини, яка прислужується, догоджає кому-небудь або виконує ганебні, принизливі обов'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прислужництво — ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО, а, с., зневажл. Поведінка людини, яка прислужується, догоджає кому-небудь або виконує ганебні, принизливі обов'язки. Словник української мови у 20 томах
  4. прислужництво — ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО (поведінка людини, яка прислужується, догоджає комусь або виконує ганебні, принизливі обов'язки), ДОГІ́ДНИЦТВО розм., СЕРВІЛІ́ЗМ книжн.; ПОБІГЕ́НЬКИ розм., ПОБІГА́НКИ розм., ПОБІГА́ШКИ розм. (виконання дрібних, часто принизливих доручень). Словник синонімів української мови