прислідкувати —
прислідкува́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
прислідкувати —
див. присліджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прислідкувати —
ПРИСЛІДКУВА́ТИ див. прислі́джувати.
Словник української мови у 20 томах
прислідкувати —
СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...
Словник синонімів української мови