присліпуватий
ПРИСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що підслі́пуватий.
Вона [будівля] стояла перед ним у всій своїй показності: довга-довга, низька, з невеличкими дверми і віконцями, позираючи де-де, мов присліпуваті злодійські очка (Фр., V, 1951, 383);
Стара баба, очевидно, й присліпувата вийшла на поріг (Ю. Янов., IV, 1959, 27);
Чи вечір згустився, чи око присліпувате мав полковник — йому довелося пильно придивлятися до своїх драгунів (Ле, Наливайко, 1957, 273).
Словник української мови (СУМ-11)