приспішати —
приспіша́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
приспішати —
Приспіша́ти. Прискорювати. Се є одиноке средство проти випаданя волося, скріпляє і приспішає єго зріст, віддає великі прислуги панам, котрим йде о красні вуси і бороду, запобігає передчасному лисеню і сивіню (Б., 1904, рекл.) // пол. przyśpieszać — прискорювати, пришвидшувати.
Українська літературна мова на Буковині
приспішати —
див. спішити
Словник синонімів Вусика
приспішати —
див. приспішувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приспішати —
ПРИСПІША́ТИ див. приспі́шувати.
Словник української мови у 20 томах
приспішати —
Допомагати
Словник застарілих та маловживаних слів
приспішати —
ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови