пристерігати

ПРИСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех., розм.

1. Те саме, що підстеріга́ти.

— Більш красти не будеш! — кричить пані. — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась… (Вовчок, І, 1955, 136).

2. також без додатка. Наглядати за ким-, чим-небудь.

[Левко:] У нас люди хороші! Такі хороші, такі хороші, що де їх і шукать таких. Хоч би тиждень гуляли — буде безпечно. Самі люди ще й пристережуть, щоб хто лихий не нагодився… (Вас., III, 1960, 416);

— І куди, думаю, такого молодого взяли?.. Наберемося, думаю, з ним халепи, треба самому пристерегти, шкода юнака (Ле, Наливайко, 1957, 57).

Значення в інших словниках

1. пристерігати — пристеріга́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пристерігати — див. стежити  Словник синонімів Вусика
3. пристерігати — -аю, -аєш, недок., пристерегти, -ежу, -ежеш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що підстерігати. 2》 також без додатка.Наглядати за ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пристерігати — ПРИСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., кого, розм. 1. Те саме, що підстеріга́ти. – Більш красти не будеш! – кричить пані. – Я тебе давненько пристерігаю, – аж от коли піймалась... (Марко Вовчок). 2. також без дод.  Словник української мови у 20 томах
5. пристерігати — ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев.  Словник синонімів української мови
6. пристерігати — Пристеріга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; пристерегти́, -режу́, -реже́ш; -стері́г, -регла́, -регли́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)