присуджуваний
ПРИСУ́ДЖУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прису́джувати;
// прису́джувано, безос. присудк. сл.
Присуджувано премії. Я тріумфував, бо всі ті костюми, яким я присудив премії, якраз дістали їх (Коцюб., III, 1956, 193).
Словник української мови (СУМ-11)