присудження

ПРИСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. присуди́ти, прису́джувати.

Присудження премій буде провадитись щорічно (Донч., VI, 1957, 591);

Встановлення і присудження премій імені Т. Г. Шевченка — ще один яскравий вияв торжества ленінської національної політики (Мист., 2, 1962, 7).

Значення в інших словниках

1. присудження — прису́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. присудження — див. вирок  Словник синонімів Вусика
3. присудження — [приесуджеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
4. присудження — -я, с. Дія за знач. присудити, присуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. присудження — ПРИСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. присуди́ти, прису́джувати. Присудження премій буде провадитись щорічно (О. Донченко); За М. Грушевським, цей суворий вояка [К.  Словник української мови у 20 томах