присудження —
[приесуджеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
присудження —
ПРИСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. присуди́ти, прису́джувати. Присудження премій буде провадитись щорічно (О. Донченко); За М. Грушевським, цей суворий вояка [К.
Словник української мови у 20 томах
присудження —
ПРИСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. присуди́ти, прису́джувати. Присудження премій буде провадитись щорічно (Донч., VI, 1957, 591); Встановлення і присудження премій імені Т. Г. Шевченка — ще один яскравий вияв торжества ленінської національної політики (Мист., 2, 1962, 7).
Словник української мови в 11 томах