присудження
ПРИСУ́ДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. присуди́ти, прису́джувати.
Присудження премій буде провадитись щорічно (О. Донченко);
За М. Грушевським, цей суворий вояка [К. Джеймс] здивував, на відміну від багатьох московських правителів, своїх українських підданців тим, що був неохочим до тортур, обережним у присудженні кар, поводився з людьми привітно й ласкаво (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)