притолочений
ПРИТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притолочи́ти.
Пробуджувались од довгого сну бляклі, притолочені, прибиті хугами і морозами озимі (Ряб., Жайворонки, 1957, 135);
Вона незручно розкинулась на притолоченому снігу, що підтанув від її крові (Стельмах, Хліб.., 1959, 656).
Словник української мови (СУМ-11)