притому

ПРИТО́МУ, спол. Уживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку, висловлену в попередньому реченні; до того ж.

[Голоси:] А де ж Наталка, Роман? [Криницька:] За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої (Мик., І, 1957, 419);

Які несхожі були у них [Пушкіна і Шевченка] дитинство та юність! Російська сім’я, де говорено французькою мовою.. Притому сім’я дворянська, де з гордістю згадувано шістсотрічну давність того дворянства… (Рильський, X, 1962, 37).

Значення в інших словниках

1. притому — ПРИТОМУ, ПРИТІМ – ПРИ ТОМУ, ПРИ ТІМ Притому, притім, спол. Вживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку; до того...  Літературне слововживання
2. притому — спол. Уживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку, висловлену в попередньому реченні; до того ж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притому — ПРИТО́МУ, спол. Уживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку, висловлену в попередньому реченні; до того ж. [Голоси:] А де ж Наталка, Роман?...  Словник української мови у 20 томах
4. притому — прито́му сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
5. притому — ПРИТО́МУ спол. (перев. у приєднувальних конструкціях), ПРИТІ́М, ДО ТО́ГО Ж. По полудні "заколодило" і оце до самого вечора ллє. Притому однак не холодно: навіть вночі не нижче +9 (Леся Українка); Але знаю добре, що він таки жартом говорить...  Словник синонімів української мови