притоп
ПРИТО́П, у, ч. Те саме, що приту́п.
Галя любила потанцювати! Вона швидко збагнула, в чім справа, ноги жваво заходили, а сама почала приспівувати: — Каблук, носок і два притопи! (Ів., Таємниця, 1959, 13);
Елементи народних припадань і притопів.
Словник української мови (СУМ-11)