притопати
ПРИТО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що прийти́ 1.
— Ну, — сказав Котовський, — признаюсь. Притопав я сюди вже перед світанком — довгенько і труднувато було пробиватись крізь застави (Смолич, Світанок.., 1953, 368);
З-за будки виходять дівчата з лопатами і боязко спиняються. [Федя:] Новенькі притопали! (Баш, Дніпр, зорі, 1953, 73).
Словник української мови (СУМ-11)