приторговувати

ПРИТОРГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. перех. Збираючись купити що-небудь, домовлятися про ціну.

За три дні венеціанці вивантажили свої галери, відправили привезене до Тіфліса і почали приторговувати хліб козацький (Тулуб, Людолови, II, 1957, 179);

Де хліба приторгує [Тихон], де підводи наньме [найме], та усе недорого і дешевш проти усіх (Кв.-Осн., II, 1956, 145);

Здоровому чоловікові з широкою спиною, у якого Андрій землю приторгував, він сказав, що нехай завдаток зостається у нього (Григ., Вибр., 1959, 231).

2. тільки недок., неперех. Займатись торгівлею як додатковою, неосновною справою.

Значення в інших словниках

1. приторговувати — приторго́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приторговувати — -ую, -уєш, недок., приторгувати, -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. Збираючись купити що-небудь, домовлятися про ціну. 2》 тільки недок., неперех. Торгувати чимсь для додаткового заробітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приторговувати — ПРИТОРГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. що. Збираючись купити що-небудь, домовлятися про ціну. За три дні венеціанці вивантажили свої галери, відправили привезене до Тіфліса і почали приторговувати хліб козацький (З.  Словник української мови у 20 томах
4. приторговувати — ТОРГУВА́ТИ (провадити торгівлю), КРАМАРЮВА́ТИ, КРАМУВА́ТИ, ПЕРЕПРО́ДУВАТИ (ПЕРЕПРОДАВА́ТИ) розм.; ТАНДИТНИКУВА́ТИ заст. (продавати старі носильні речі); ПІДТОРГО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРГО́ВУВАТИ розм. (потроху, дрібним товаром). Почався ярмарок.  Словник синонімів української мови